День за днем - Харків на Незабаром

Звичайний робочий день звичайного "Якби Радіо". Начальник (Михайло Козирьов в ролі Михайла Козирьова з далекого минулого) вимагає каву. Не першої свіжості секретарка приміряє перед дзеркалом шубку. Механік п'є горілочку. Один ді-джей незв'язно мимрить в мікрофон, інший збирається на зустріч з друзями, третя кидається по квартирі, судорожно шукаючи то панчохи, то телефон, то бозна-що ще - вона вже годину як повинна була бути на роботі.

Виробничі будні.

Сьогодні у програмі "Якби Радіо" марафон на підтримку російських туристів, що якимось чином вмудрилися застрягти в аеропорту далекого зловісного Конго. Втім, за півгодини до ефіру з'ясовується, що ідея ця витає в повітрі, і співвітчизники, що залишилися практично на розтерзання тубільцям (хто його знає, що там у них в Конго твориться), йдуть нарозхват. У сенсі конкуруюча радіостанція теж запустила марафон і теж на підтримку африканських мучеників. Терміново потрібно придумати що-небудь нове і оригінальне. За цим справа не стане - персонал "Якби Радіо" володіє дуже багатою, вельми хворобливою і досить бурхливою фантазією.

По повідомленням преси, десь в японському морі кінчилася солярка у маленького баркаса, на борту якого їдуть циркові тварини і руда дресирувальниця, дуже переконливо (Амалія Мордвінова зіграла у фільмі кращу роль) страждаюча морською хворобою. Солярка, правда, не кінчилася, а її злили: півбака - капітан, півбака - помічник, але це не суть. Судно терпить катастрофу! І до речі, хай буде не баркас, а величезний корабель. І не цирк, а зоопарк з рідкісними видами тварин. Чим не тема для марафону?

"День радіо" - комедія "Квартету І" - був поставлений в театрі в 2001 році, і вистави дотепер збирають аншлаги.
Потім настигнув і "День виборів" - теж капусник і теж про співробітників "Якби Радіо". Цього разу меткі радіоведучі проводили широкомасштабну піар-кампанію по просуванню масажиста, що відсидів чотири роки за продаж пижикових шапок, зроблених з кішок, на пост губернатора. Екранізували вистави в зворотній послідовності: першим зняли свіжіший і навіть в розумних межах актуальний "День виборів". І фільм окупився, що взагалі-то з нашими картинами в прокаті трапляється достатньо рідко. Зрозуміло, що жанр капусника-телевистави не вимагає солідних матеріальних витрат: небагато масовки плюс панорама тих, що вічно напиваються, розпускають плітки і креативящих співробітників "Якби радіо". Тому при порівняно невеликому бюджеті "День виборів" зібрав з гаком мільйонів - в три рази більше, ніж на нього було витрачено.

Після такого, зрозуміло, гріх було не спробувати екранізувати і "День радіо".

Неможна сказати, що фільм вийшов краще або гірше за виставу - так, він триває не дві з половиною години і не полягає на третину з музичних номерів. Так, тут немає чудових музичних пародій "Нещасного випадку", натомість виступають справжнісінькі Фоменко, "Мумій троль", "Ногу звело", "Чайф", "Нічні снайпери" і Сергій Бабкін з "5`nizza", а "Нещасний випадок" виконає всього лише одну пісню - завершальну "Радіо".

Но фільм все одно вийшов такий же дико смішний - особливо на контрасті спогадів про "найкращий фільм". Приємно усвідомлювати, що є люди, які уміють жартувати про секс, горілку і харчове отруєння, не переходячи на соромітність.

Но ефір "Як би Радіо" триває ось вже сім років. І в черговий раз, дивлячись на тих же героїв, мимоволі відчуваєш себе як на зустрічі з однокласниками. Із сумом помічаєш, що ді-джей Красуня Нона не молодіє і вже виглядає дещо пристаркуватою. Секретарці теж не перешкодило б пригадати про те, скільки їй років. Що вже говорити про інших - дорослі, місцями навіть лисі дядьки, все ще поводять себе, немов підлітки. А час летить. Якби.