Lenny Kravitz - It Is Time For A Love Revolution (2008) - Харків на Незабаром

Дуже живі мотиви першої ж заголовної композиції "Love Revolution" дозволяють виникнути думкам про повернення того самого Lenny Kravitz`а зразка так десятирічної давності, коли він змітав нас хітами типу "American Woman". Були часи, коли всілякі чарти очолювали драйвові ритми "Dig in" і плавно з ними мотиви "Believe in me", які так гармоніюють. Коли Леонард Альберт Кравіц 4 роки підряд одержував Греммі в номінації "Кращий чоловічий рок-вокал", а його альбоми продавалися в кількості, що склала нині вже 20 мільйонів копій.

Проте, в цілому, дев'ятий студійний альбом, випущений після чотирилітнього передиху, не дає чіткої орієнтації на повернення до того самого драйву. Практично половина композицій виконана в стилі такого старого і улюбленого не одним поколінням року в красивих і затяжних гітарних соло. Залишається все менше колись коханого ним стилю реггей, а фанк, раніше властивий його музиці в достатній кількості, очевидно, приберіг для підготовлюваного до випуску в цьому ж році альбому під нехитрою назвою "Funk". Але фірмові тембр і обертона голосу залишають у нього один із головних козирів - а саме власний стиль виконання.

Но потенційних, а вже тим більше безперечних хітів не так багато. Перш за все виділяється вже давно ротирувана балада "I’ll Be Waiting". Чогось мені здається, що саме вона володіє якимсь особливим шармом і магнетизмом. Також можна похвалити за зухвалість композиції "Will You Marry Me" і "Back In Vietnam", так це, власне, буде і все, що можна було б відзначити тегом "драйв". Серед всієї решти спокою, є хіба що 2 речі з неймовірною силою, а саме "I Love The Rain" і "A Long And Sad Goodbye", які реально чіпають десь по середині альбому. І після їх прослуховування кінець збірки залишається особисто для мене вже абсолютно невиразним.

Загальні оцінки, виставлені "It Is Time For A Love Revolution" музичними критиками, варіюються від твердої трійки до захоплених "відмінно". А у мене просто з'являється пара зауважень. Як, наприклад, таке, що гучність іноді абсолютно не хочеться підвищувати вище за середнє, та і взагалі зробити тихше, що зовсім не характеризує сильний альбом і навіть робить натяки на фоновість всього звучання. Просто тому, що деколи ці романтичні рок - балади здаються аж надто тягучими і є лише натяками на те, щоб досягти колишнього рівня драйву. Проте бажання відвідати його концерт в нашій столиці, намічений на 16 червня цього року, чомусь нікуди не пропадає.