R.E.M. - Accelerate (2008) - Харків на Незабаром

Численні європейські музичні фестивалі з радісними обіймами готові прийняти рокерів із R.E.M, що не втрачають своєї форми. Їх нетлінні хіти, написані півтора десятки років тому, як завжди йтимуть на ура, проте не ризикну такого припустити про пісні з їх нової збірки "Accelerate". Саме поняття "чотирнадцятий студійний альбом" вже лякає, і шансів на нові музичні відкриття у власному стилі залишаються все менші. І спроби вслухатися останні пару місяців в цей альбом як і раніше не допомагають знайти в ньому щось дійсно свіжіше і особливе.

Здається, є два варіанти, якщо ти не розрізняєш меж між піснями - коли альбом дійсно записаний на одному диханні або коли всі композиції є одноманітною музичною біомасою. На жаль, в цій збірці наближення йде до другого варіанту. Більшість представленого матеріалу проковтнулися хітовістю пісні, що стала першим синглом, а саме "Supernatural Superserious". Саме ця найбільш яскрава композиція, назва якої, до речі, придумав ні хто інший, як Кріс Мартін, протинялася в хіт-парадах протягом всієї весни.

Балада, що йде слідом за нею "Hollow Man", здається, повинна була б зачепити, але чомусь більше спонукає до того, щоб піти і зробити собі каву в перерві між прослуховуванням альбому. Букет страхітливих мотивів - чи то військових, чи то рок-н-ролльних - складають композиції "Sing for the Submarine" і "Horse to Water". 35 хвилин бадьорого жування закінчує зухвала пісня "I`m Gonna DJ", яка сподобається тим, чия душа залишилася на хуліганському початку 90-их... Адже від неї так і віє фірмовою рок-злістю R.E.M. із знов зухвалими і політизованими текстами.

І хоча хітів масштабу "Losing my religion" у цьому альбомі і близько не знайдеш, та зате у великій кількості присутні такі знайомі і рідні гітарні перебори, жвавість барабанів і тремтячий голос Майкла Стайпа. Але коли ти в кожній черговій пісні чекаєш стрімких і яскравих музичних заяв, а альбом раптом бере і несподівано закінчується, так насправді і не спалахнувши нічим тим що запам'ятовується, то від легкого розчарування нікуди не подітися. Хоча тут варто відзначити, що оспівувана "акселерація" і спонукання до дії групі вдалися, і багатьом тим, що прослухали альбом точно захочеться насолодитися звучанням групи на великих і відкритих майданчиках, де вони поки не перестають бути королями.

Можливо, комусь вдасться захопити цього літа один з численних фестивалів, на яких планують виступити Стайп з компанією, і власними вухами і очима в цьому переконатися. Адже, окрім інших європейських open-air, R.E.M. урочисто очолюють і лайн-ап улюбленого нашими співвітчизниками угорського Sziget. Але поки залишається лише поселити в плей-листі єдиний хіт "Supernatural Superserious", а сам альбом залишити, на жаль, десь в гущавині гігабайтів іншої музики.